Aero3D
Модель. Київська фортеця - Госпітальне укріплення 1836—51

Authors and responsible:
Aero3D

Госпітальне укріплення – частина укріплень Київської фортеці, збудованих у 1836-1851 рр. на Черепановій горі для військового госпіталю у складі Нової Печерської фортеці.
Київська фортеця  - історико-архітектурна пам'ятка, найбільша у світі грунтово-цегляна фортеця, єдиною в Україні пам’яткою фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. Складається із Цитаделі (Києво-Печерська лавра), Арсеналу, Васильківських укріплень, Чорногірських укріплень, Лисогірського форту, Госпітальних укріплень з Косим капоніром. Музейний комплекс це частина (700 га) реконструйованих Госпітальних укріплень. Госпітальне укріплення – частина укріплень Київської фортеці, збудованих у 1836-1851 рр. на Черепановій горі для військового госпіталю у складі Нової Печерської фортеці. Площа - біля 50 га. 3D модель Госпітальних укріплень Київської фортеці створено компанією AERO3Dengineering у 2019 році. Модель (Київська фортеця) була створена методом фотограмметрії з використанням ретопологіі в 3DsMax. Це один з наймасштабніших проектів в Україні! Vодель створена для сліпих, щоб у них була можливість відчути розміри цієї території, а також архітектурні об'єкти. Модель роздрукована на 3D-принтері.

Міна 0-822А чавунна чотирьохпера до 50-мм ротного зразка 1938/40 рр.
1930-ті - 1940-ві рр.
Російська Федерація

Міна 0-822А чавунна чотирьохпера до 50-мм ротного зразка 1938/40 рр. Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1930-ті - 1940-ві рр.
Чавунна чотирьохпера міна 0-822А до 50-мм ротного міномета зразка 1938/40 рр., розроблена в Радянському Союзі. Осколкова міна калібру 50-мм вагою 0,922 кг має чавунний корпус з 90 г вибухової речовини. При використанні з ручним мінометом міни оснащувалися власним метальним зарядом.

Ядро чавунне 3-х фунтове. XVII-XVIII ст.
XVII-XVIII ст.
Республіка Польща

Ядро чавунне 3-х фунтове. Республіка Польща / Річ Посполита. XVII-XVIII ст.
Чавунне 3-х фунтове ядро. Це артилерійський боєприпас у формі пустотілої кулі діаметром 7,6 см. Ядро було знайдене при розкопках під Чудновим. Такі боєприпаси використовувалися під час Московсько-польської війни 1654-1667 рр.

Граната чавунна 6-ти фунтова з отвором. XVII-XVIII ст.
XVII-XVIII ст.
Республіка Польща - Російська Федерація

Граната чавунна 6-ти фунтова з отвором. Республіка Польща - Російська Федерація / Річ Посполита - Російська імперія. XVII-XVIII ст.
Чавунна 6-ти фунтова граната. Граната пустотіла з отвором через який в середину засипався порох. В цей же отвір вставлялася запальна трубка, яка через деякий час після пострілу підривала заряд пороху в середині боєприпасу. Виготовлена в XVII-XVIII ст. на території сучасної Польщі.

Ядро чавунне. XVII-XVIII ст.
XVIII ст.

Ядро чавунне. XVII-XVIII ст.
Чавунне ядро від 36-фунтової гармати морської турецької артилерії діаметром 17,2 см. Вага ядра 16,3 кг. Виготовлене в XVIII ст. Знайдене на Лисогірському форті Київської фортеці. Має значні пошкодження.

Бомба чавунна для облогової мортири ХІХ ст.
ХІХ ст.
Російська Федерація

Бомба чавунна для облогової мортири ХІХ ст. Російська Федерація / Російська імперія. XIX ст.
Чавунна бомба від облогової бомбової мортири округлої форми діаметром 32 см. Важить 81,9 кг. Бомба пустотіла, має отвір 5 см. З двох сторін від отвору знаходяться два вушка-кріплення для транспортування та заряджання мортири. Бомбьа виготовлена в ХІХ ст. в Російській імперії.

Снаряд 4-х фунтової гармати зразка 1867 р.
ХІХ ст.
Російська Федерація

Снаряд 4-х фунтової гармати зразка 1867 р. Російська Федерація / Російська імперія. ХІХ ст.
Снаряд 4-х фунтової гармати зразку 1867 р. Це видовжена граната, в головній частині корпусу якої розташоване сферичне ядро. Снаряд "Шароха" або картечна граната введений на озброєння російської артилерії наприкінці XIX ст. за пропозицією полковника Н.Є. Михайловського.

Снаряд 4-х фунтової гармати зразка 1877 р.
ХІХ ст.
Російська Федерація

Снаряд 4-х фунтової гармати зразка 1877 р. Російська Федерація / Російська імперія. ХІХ ст.
Снаряд 4-х фунтової гармати зразку 1877 р. Снаряд має два мідні пояски. Виготовлений в Російській імперії в ХІХ ст. Був знайдений на полігоні Київського окремого військового округу.

Снаряд шрапнельний 76 мм
1870-ті - 1910-ті рр.
Російська Федерація

Снаряд шрапнельний 76 мм. Російська Федерація / Російська імперія. 1870-ті - 1910-ті рр.
Снаряд шрапнельний 76 мм. Має сталевий циліндричний корпус, розділений діафрагмою на 2 відсіки. В донному відсіці знаходився заряд вибухової речовини. В іншому - кулі. По осі снаряда проходила трубка, заповнена повільно палаючою речовиною. На передній кінець ствола надягалася головка з капсулем. У момент пострілу відбувався вибух капсуля і займання складу в повздовжньої трубки. Під час польоту снаряду вогонь по центральній трубці поступово передався до донного порохового заряду, займання якого призводило до вибуху. Вироблявся в Російській імперії в 1870-х - 1910-х рр.

Гільза до 76,2 мм снаряду

Російська Федерація

Гільза до 76,2 мм снаряду. Російська Федерація / Союз Радянських Соціалістичних Республик. 1939 р.
Гільза унітарного патрону зразку 1900 р. вагою 1045 г, довжиною 385,3 мм, з діаметром фланця 90 мм. Снаряд призначався для дивізійних гармат калібром 76,2мм. Випускався у Російській імперії, Франції та Радянському Союзі в період 1900-х - 1940-х рр.

Снаряд 152 мм до російської гармати
Поч. ХХ ст.
Російська Федерація

Снаряд 152 мм до російської гармати. Російська Федерація / Російська імперія - Союз Радянських Соціалістичних Республік. Поч. ХХ ст.
Боєприпас 152-мм гаубиці або мортири зразку 1909, 1909/30 рр. Калібр 152,4 мм, вага пострілу складала до 48 кг; вага снаряду до 44 кг; вага вибухової речовини мала до 8,8 кг. Початкова швидкість снаряду складала від 398 до 560 м/с, а дальність стрільби була до майже 14 км. Вироблявся в Російській імперії та Радянському Союзі на початку ХХ ст.

Кулемет "Максима", калібру 7,62 мм
1910-1945 рр.
Російська Федерація

Кулемет "Максима", калібру 7,62 мм. Російська Федерація / Російська імперія - Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1910-1945 рр.
Станковий кулемет «Максима» калібром 7,62 мм, розроблений британським зброярем американського походження Г. С. Максимом у 1883 р. Середній темп стрільби складає 600 пострілів за хвилину, а бойова швидкострільність становить 250-300 пострілів за хвилину. Для стрільби з кулемета застосовуються гвинтівочні набої. Спускова система розрахована тільки на автоматичний вогонь і має запобіжник від випадкових пострілів. Живлення кулемета відбувається набоями з приймача повзункового типу, з тканинної або металевої стрічки ємністю 250 набоїв. Прицільне пристосування включає в себе стієчний приціл і мушку з прямокутною вершиною. Вага кулемета 27,2 кг, довжина 1067 см.

Kugelhandgranate. Граната зразка 1913 р.
1913-1918 рр.
Федеративна Республіка Німеччина

Kugelhandgranate. Граната зразка 1913 р. Федеративна Республіка Німеччина / Німецька імперія. 1913-1918 рр.
Kugelhandgranate. Це граната зразку 1913 р. Корпус гранати - лита чавунна куля діаметром 80 мм з ребристими насічками симетричної форми і отвором під запал. Заряд на основі чорного пороху. Запал гранати являв собою трубочку, що виступала з корпусу гранати на 40 мм. На запалі було закріплене запобіжне кільце з дротяною петелькою. Ручна граната Kugelhandgranate була прийнята на озброєння Німеччини напередодні Першої Світової війни - в 1913 році.

Граната ручна, французька, зразка 1915 р.
1915-1946 рр.
Французька Республіка

Граната ручна, французька, зразка 1915 р. Французька Республіка / Третя французька республіка - Французька Держава. 1915-1946 рр.
Французька ручна дистанційної дії осколкова граната F-1 зразку 1915 р. Призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою. Має ребристий яйцевидний корпус зі сталистого чавуну з отвором для запалу. Для безпеки запали гранат F-1 забезпечувалися дротяною чекою, що не допускала торкання ударником капсуля. Перед кидком цей запобіжник видалявся. Вага гранати 690 г, довжина 90 мм, діаметр 55 мм, вибухова речовина – тротил має вагу 64 г.

Авіабомба АО 2,5. На основі 45 мм снаряду
1930-ті - 1940-ві рр.
Російська Федерація

Авіабомба АО 2,5. На основі 45 мм снаряду. Російська Федерація / Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1930-ті - 1940-ві рр.
Авіаційна бомба багатоцільового призначення калібру 2,5 кг на основі 45 мм осколкового снаряду О-240 від протитанкової гармати. Довжина 370 мм, діаметр корпусу 45 мм, розмах стабілізатора 61 мм. Випускалася в Радянському Союзі в 1930-х - 1940-х рр.

Гвинтівка Мосіна, калібру 7,62 мм, зразка 1891/30 рр.
1930-ті - 1940-ві рр.
Російська Федерація

Гвинтівка Мосіна, калібру 7,62 мм, зразка 1891/30 рр. Російська Федерація / Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1930-ті - 1940-ві рр.
Трьохлінійна гвинтівка Мосіна калібру 7,62 мм зразку 1891-1930 рр. Названа на честь свого розробника генерал-майора Сергія Мосіна. Вага гвинтівки 4 кг, довжина 1287 мм, довжина ствола -730 мм. Це магазинна військова гвинтівка, що використовувалась військовими силами Російської імперії, Радянського Союзу та багатьох інших держав.

Стовп кам’яний прикордонний, з польсько-чехословацького кордону 1918-1945 рр.
1918-1945 рр.
Чеська Республіка

Стовп кам’яний прикордонний, з польсько-чехословацького кордону. Чеська Республіка / Чехословаччина. 1918-1945 рр.
Кам’яний, прямокутний в перетині прикордонний стовп з польсько-чехословацького кордону. Маркував кордон між Польщею, після відновлення її незалежності в 1918 р. і заснованою Чехословаччиною.

Багнет 4-гранний до гвинтівки Мосіна
1890-ті -1960-ті рр.
Російська Федерація

Багнет 4-гранний до гвинтівки Мосіна. Російська Федерація / Російська імперія - Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1890-ті -1960-ті рр.
4-х гранний, квадратний у перетині, втульчастий або гольчастий багнет до гвинтівки Мосіна зразку 1891р. Загальна довжина багнету складає 50 см. З них 43 см складає довжина клинка та 7,2 см – довжина трубчастої втулки.

Штик-ніж до автомата Калашнікова, АК-47
1950-ті рр.
Російська Федерація

Штик-ніж до автомата Калашнікова, АК-47. Російська Федерація / Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1950-ті рр.
Штик-ніж до автомата Калашнікова, розроблений в 1953 р. Має списоподібне лезо з одним долом. Кріплення на стволі здійснювалося лезом вгору за допомогою пружинної засувки на хрестовині і кільця під стволом зброї. Рукоятка квадратна у перетині, з двома пластмасовими щічками. Штик комплектувався сталевими піхвами, з петлею для носіння на поясі та ремінцем для фіксації багнета в піхвах.

Пістолет-кулемет Шпагіна, калібру 7,62 мм, зразка 1941 р.
1940-ві рр.
Російська Федерація

Пістолет-кулемет Шпагіна, калібру 7,62 мм, зразка 1941 р. Російська Федерація / Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1940-ві рр.
ППШ-41 - пістолет-кулемет, розроблений в 1940 р. радянським конструктором стрілецької зброї Георгієм Шпагіним та прийнятий на озброєння Червоної Армії 21 грудня 1940 р. Це автоматична ручна вогнепальна зброя, призначена для ведення вогню чергами і одиночними пострілами. Випускалася в Радянському Союзі.

Пістолет-кулемет MP-40, калібру 9 мм
1940-ві рр.
Федеративна Республіка Німеччина

Пістолет-кулемет MP-40, калібру 9 мм. Федеративна Республіка Німеччина / Німецька імперія. 1940-ві рр.
Пістолет-кулемет MP-40 калібром 9 мм, розроблений німецьким конструктором стрілецької зброї Генріхом Фольмером. Складається зі ствола зі ствольною коробкою, спускової коробки з рукояткою управління вогнем з відкидним плечовим упором, затвору, поворотної пружини, спускового механізму та зйомного магазину. Важить 4,7 кг.

Шолом радянський, зразка 1940 р.
1940-ві -1950-ті рр.
Російська Федерація

Шолом радянський, зразка 1940 р. Російська Федерація / Союз Радянських Соціалістичних Республік. 1940-ві -1950-ті рр.
Сталевий шолом (СШ-40) обмундирування військовослужбовців, що широко використовувався в Радянській армії. Виконаний з легованої броньованої сталі товщиною 1,2 мм. Має підшоломник та брезентовий підборідний ремінь.

Шолом німецький, зразка 1942 р.
1940-ві рр.
Федеративна Республіка Німеччина

Шолом німецький, зразка 1942 р. Федеративна Республіка Німеччина / Німецька імперія. 1940-ві рр.
Піхотна каска, затверджена в якості стандартного загальновійськового шолома збройних сил Третього Рейху влітку 1942 р.. Розроблялася з економічних міркувань без легуючих добавок. Має підшоломник і підборідний ремінь. На шоломі емблема Третього Рейху.

Снаряд підкаліберний бронебійний до танкової гармати калібру 125 мм. З ведучим пристроєм.
1980-ті-2000-ні рр.

Снаряд підкаліберний бронебійний до танкової гармати калібру 125 мм. З ведучим пристроєм. 1980-ті-2000-ні рр.
Підкаліберний бронебійний снаряд до танкової гармати калібру 125 мм з ведучим пристроєм, розроблений в Радянському Союзі у 1980-х рр. У головній частині стрілоподібного снаряду встановлений балістичний наконечник, під яким бронебійний ковпачок, бронебійний демпфер – пристрій для зменшення амплітуди коливань та два сердечники з вольфрамового сплаву. У хвостовій частині снаряду розміщений стабілізатор у вигляді опірення з п'ятьма лопатями. Довжина активної частини снаряда складає 574 мм, вага без ведучого пристрою 4850 г